Тренер луцької "Волині" Віталій Кварцяний - непересічна особистіть українського футболу. Хто хоч раз побував на матчах за участю його команди точно про це ніколи не шкодував. Адже вже немолодий дядечко надзвичайно емоційний, експресивний та відкритий. Хоча варто відразу ж зауважити - на такі зустрічі варто ходити без дітей. Бо пан Кварцяний, здається, забуває про все на світі і досить просто та зрозуміло дає вказівки своїм футболістам.

На жаль, не мав змоги повболівати за "зелено-білих" в матчі проти "Волині", але післяматчеве інтерв’ю тренера лучан троха компенсувало прикрість відсутності на стадіоні. Хоча підозрюю, що в інфоцентрі "Карпат" добре попотіли, щоб із сказаного Кварцяним зробити отаку-от статтю:

– Щоб відкорегувати гру, потрібно багато часу. Сьогодні було регіональне дербі. Очікував від своєї команди якісніших дій. Варто сказати, що наш суперник сьогодні також не грав на відмінно. Ми боялися швидкісних, різких гравців «Карпат», які, напевне, були втомлені після матчу на євроарені. Я розраховував, що вони будуть свіжі, а наші гравці надіялися, що вони гратимуть як і з «Галатасараєм»: перелякалися і не знали, що робити з м’ячем. Дистанційна робота в Львова була вища. Я сказав: «Ви працюйте з м’ячем. Не грайте у один-два дотики весь час». Стоячи приймає, стоячи віддає і боїться порухатися з м’ячем. Мене розчарувала боязнь, яку вони продемонстрували. Вони не вірили в свої сили. Я відчував, коли Майкон не забив, що все одно ми зараз пропустимо. Закон «Не забиваєш ти - забивають тобі» ще ніхто не відміняв. В мене дуже багато претензій до наших футболістів. Бутко їде за збірну з Павловим. Грали сьогодні як на подіумі: м’яко, ніжно. Вас ж чекає збірна! Що ж ви там робитимете? Побудете там, походити в галстуках збірної з емблемами, поносите м’ячі два-три роки, пограєте кілька матчів і потім заглохнете. Як було з Женюхом. Я кажу йому: Ти Женюх? Ти Конюх! Ти вийшов у Львові. Я питався: «Ти готовий до гри?». Я ж його бачив зимою, він мені не підійшов. Думаю, Олег Кононов кваліфікований спеціаліст. Він ж дурня не вижене – бачить, що людина не тягне. Валянок, безхарактерний. Говорю: «Ти зможеш грати сьогодні?». Все таки раз у рік і "ружйо" стріляє. Можеш проти Львова зіграти для самоствердження? Можливо, тебе хтось тут образив, можливо ти хороший гравець, а тут тебе не зрозуміли? Якщо не можеш, я тебе не поставлю, якщо можеш давай – грай. Покажи їм. Усе ж просто: взяв обіграв – забив, обіграв – забив. Відібрав – віддав, відкрився, знову пробив. Що тут важкого? Хлопець два рази пробіг, а потім як заховався. Найгірший середняк: і не за тих, і не за сих. Як його зараз виженеш? Сьогодні майже кінець трансферного періоду. Ну, катастрофа! З цими людьми, з цією психологією... І всі іноземці сьогодні гру запороли. Навіть, воротар, якому я довірився зіграв відмінно, але зробив одну помилку. У нас уже один тренер працював з воротарями, потім два, три, зараз чотири, а вони все гірше й гірше. Нікого не потрібно. Сам тренуватиму. Завтра відправлю всіх, скоротимо штаб і будемо бюджет економити. Важко… Хочу «Карпати» привітати з перемогою у єврокубках. Ми вболівали за них, переживаємо. Нехай у них буде вдача. Ми, напевне, сьогодні у багатьох компонентах футболу поступаємося. Нам потрібно багато працювати. Я розчарований перш за все не результатом, а тим що на найближчі дні та матчі у нас немає резерву. У нас швидкі, перспективні гравці, які будують гру, серйозно травмовані. Повзаємо, як візок… Тому львівському футболу «Привіт», «Волинь» вас з часом старатиметься доганяти, якщо здоров’я дозволить.

За матеріалами сайту www.fckarpaty.lviv.ua