Нема на рідному сайті жодної інформації – хоча цілий тиждень були в Москві, і навіть гра відбулась у вівторок, а сьогодні вже четвер...Прийміть вибачення, і нехай відмазка буде стандартною і заїждженою, але не було часу. Справді..., але, напевне, про все по порядку.

Потяг «Львів-Москва» ранкового понеділкового дня (14 квітня) тарабанив до російської столиці першу порцію команди – Гапа, Микитюка, Шуріка (звукач, хто не знає) і Стадницького, а в Тернополі ще підсів вельмишановний дірехтор Микола Круть. Поїздка відбувалась у меланхолійно-філософському настрої, із традиційними розмовами з правоохоронцями порядку і в дупу п’яними заробітчанами, «тисячкою» (виграв Микола) і загальновідомими запахами поїздів далекого прямування. В Москві нас вже чекала підмога з Дніпродзержинська (Рома і Замша), тож поселившись на квартиру, людиська пообідали і взялись за підготовку матеріалу, риття архівів, кидання фраз типу «В нас ніхрена нема! Нам хана!» і т. д. У вівторок команда доповноціннилась Юлею, Орестом і Мішкою Буричком (є такий симпатичний толковий хлопака в «Єталоні»), перехрестилась – і на редактуру. А далі – понеслася!!! Той проміжок часу (з вівторка по неділю) сплівся в такий собі загадковий напівнаркотичний клубок, протягом якого писали, перезнімали кліп в Москві, телефонували і організовували перезйомки у Львові, спали в метро, шукали дівчат, які б не завстидались на сцені цілуватись з нами, пили пиво, сварились на сексуальному ґрунті, мирились, їли, телефонували додому, цілували на ніч коханих в телефонну слухавку і коханок у вушко, проклинали московську погоду (протягом всього періоду нашого перебування йшов дощ), травили шлунок «Мівіною» і на диво червоними на таку пору помідорами та іншими ГМО-продуктами, боялись за своє перебування в Москві (жили без реєстрації, але з вірою в світле майбутнє), шукали костюм Гітлера і Наполеона, номер про яких вирізали в останній день, дерли штани на задниці і в Гітлерівському галіфе їздили по нічній столиці... Все воно вертілось, їло потроха нас зсередини, затягувало, аж поки передфінальний понеділок (21 квітня) не зробив проміжну зупинку. Збір програми і показ перед Масляковим розставили майже все по своїх місцях – то є, того ше трошка нема, то крапельку доробити, але це вже був етап, коли точно знаєш, що маєш в руках і можеш реально оцінити свої шанси. Але суб’єктивно, адже не знаєш, що зранку з’їсть член журі і в якому він буде настрої, який прийде зал, коли розпочнеться гра, яка команда буде першою...
На вівторок булис-мо добре виспані, помиті-поголені-причесані і з хорошим настроєм. Виступали другими, першими поставили господарів, москвичів, і я б не сказав, що ми погано виступили – звичайно, не порвали зал на кавалки, але на рівні, як на мене, набагато краще, ніж першого разу. Новини+розминка – та, цей конкурс повністю провалили... Шукали причини – і чи то не знайшли, чи не хотіли знайти. Треба то добре проаналізувати і зробити висновки, але так воно сі стало, і нікуди від того не втечеш. Щодо кліпу, то, враховуючи, скільки редакцій він пережив, теж вийшов непоганий.
Останнє місце (навіть поділене з командою із Вищої російської ліги) – ми думаєм, що це перемога. Перемога перед усім над собою, і шо б там нам не казали і як би там не критикували, ми не виглядали «хлопчиками для биття», як би того комусь не хотілось. Мало хто повірить, але повертались додому з хорошим настроєм. І виявилось, що результат має досить невелике значення, коли повертаєшся ДОДОМУ...
Окреме спасибі – нашим вболівальникам. 2 людям, які приїхали-прилетіли зо Львова, Михалюк Катерині і Вітальці Новосаду, а також друзям, знайомим і простим москвичам, які з різних (а деколи малозрозумілих) причин прийшли нас підтримати. Колись, коли ми відкриємо нову туманність або скупчення зірок, ми обов’язково з Вами сконтактуємо і назвемо їх Вашими іменами;)

Кілька коментарів:
красунчик команди Орест: "Москва – місто жовтих і фіолетових контрастів. В принципі, я так і передбачав, оскільки саме такі кольори зараз в моді, виходить, і Москва далеко не втікла, все ж таки слідкує за модою... Друга поїздка мені сподобалася значно більше, адже в мене з’явилися нові друзі в командах: "Спільники", "Територія Гри", "БУМ"..., я майже всіх вже додав до "однокласників".
харизмат команди Стас: "Москва багато навчила, здивувала, спростувала і розставила на свої місця. Шкода одного - ми так і не змогли нею хоч троха помилуватись чи принаймні розглянути. І дякую людям, які захотіли нам допомогти. Тут просто важко уявити, наскільки це було там важливо і необхідно."

Отаке-то... На порозі – Великодні свята, які хотілось би присвятити рідним, коханим і самим собі. Тому ми біжимо їсти паску, пити горілку і заїдати свіженькою ковбасою. А що будемо робити далі – то вже якось намалюється після травневих свят. Всім гарного відпочинку! Насадіть бульби і накохайтеся вдосталь під затишком отих весняних шалених днів!